часы  

4 квітня 2018

 

 

 

 

Як удосконалити державне регулювання цін на доступні ліки

 

 

 

 

 

 

 

Законом України «Про ціни і ціноутворення» (далі — Закон) встановлено, що гранична ціна — максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб’єктом господарювання.

Гранична постачальницько-збутова надбавка є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб’єктом господарювання, що здійснює оптову торгівлю, під час встановлення ціни на товар. Те ж саме стосується граничної торговельної надбавки.

Згідно з наведеним у Законі визначенням фіксована ціна — обов’язкова для застосування суб’єктами господарювання ціна, встановлена Урядом, органами виконавчої влади та державними колегіальними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень та компетенції.

Ст. 20 Закону визначає адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства про ціни і ціноутворення. Так, серед іншого, до суб’єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Мова йде про вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання, і штраф у розмірі 100% необґрунтовано одержаної виручки. Фактично Законом визначено, що порушенням є відпуск за ціною, вищою від встановленої відповідно до запровадженого способу державого регулювання.

Отже, при відпуску лікарських засобів за цінами, нижчими ніж фіксовані, що не є порушенням, не може бути застосовано адміністративно-господарських санкцій.

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН НА ДОСТУПНІ ЛІКИ

Постановою КМУ від 09.11.2016 р. № 862 «Про державне регулювання цін на лікарські засоби» визначено, що МОЗ України встановлює граничні оптово-відпускні ціни на препарати (міжнародні непатентовані назви — МНН), включені до урядової програми.

Постановою КМУ від 17.10.2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби» встановлено граничні постачальницько-збутові надбавки в розмірі 10%, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків, та граничні торговельні (роздрібні) надбавки в розмірі 15%, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків на препарати (МНН), включені до урядової програми.

Але в той же час Порядок відшкодування вартості лікарських засобів (далі — Порядок), затверд­жений постановою КМУ від 17.03.2017 р. № 152, встановлює, що ціни на лікарські засоби, внесені до Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню (далі — Реєстр), є фіксованими (читати як «обов’язкові для застосування суб’єктами господарювання ціни, встановлені МОЗ України») на період дії Реєстру до моменту його наступного оновлення.

У звіті про відпущені ліки, який суб’єкт господарювання подає розпоряднику бюджетних коштів для отримання відшкодування, має бути вказана у тому числі фактична роздрібна ціна реалізації упаковки. У Реєстрі є колонка з назвою «Роздрібна ціна». Тобто потенційно можуть виникати ситуації, коли фактичні роздрібні ціни реалізації відрізняються від цін, зазначених у колонці «Роздрібна ціна» Реєстру.

Виходить, що на доступні ліки встановлюється декілька регуляцій одночасно:

  • необхідність декларування зміни оптово-відпускних цін;
  • встановлення граничних надбавок і цін;
  • встановлення фіксованих цін.

Якщо проводити аналогію між Порядком та Порядком відшкодування вартості препаратів інсуліну, затвердженого постановою від 23.03.2017 р. № 239, слід зазначити, що фактична роздрібна ціна в аптеці на препарати інсуліну може бути нижчою за референтну ціну (ціна повного відшкодуваня), яка зазначена в Реєстрі, також передбачено механізм визначення ціни відшкодування та доплати пацієнтом за препарати інсуліну.

При цьому надмірне регульовання цін на доступні ліки не гарантує того, що вони є однаковими в усіх українських аптеках.

Як неодноразово наголошували учасники ринку, є непоодинокі випадки, коли в аптечних закладах для споживача, який придбаває препарат за власні кошти, кінцева роздрібна ціна суттєво відрізняється й навіть буває нижча за фіксовану ціну на аналогічний лікарський засіб, включений до програми відшкодування.

Переглянути детальніше